• Перейти до основного вмісту
arrow
Головна
Новини

Вербування: Як зрозуміти, що ви в небезпеці? Як захистити дитину

24 червня 2025, 15:00

  • Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Verbuvannya

Як говорити з дитиною про небезпеку вербування: поради батькам і вчителям

Як говорити з дитиною про небезпеку вербування: поради батькам і вчителям

Дорослим важливо вміти говорити з дітьми про складне: спокійно, без залякування, але з розумінням ризиків. Вербування підлітків через інтернет — реальна загроза, і головні інструменти захисту тут — довіра, знання та відкритий діалог. У цій статті психологиня, гештальт-терапевтка, експертка savED Ірина Плешакова радить, як провести цю розмову. Як поговорити з дитиною, не залякуючи її, про існування небезпеки вербування? Починати варто не зі страху, а з довіри. Дитина слухає дорослого тоді, коли відчуває себе в безпеці, а не коли її лякають. Памʼятайте: страх паралізує або штовхає на протест. А наша мета – проактивність, критичність, внутрішня мобілізація.Почніть із контексту, наведіть приклад: “Ти знаєш, що зараз багато хто з нас, навіть діти, стикаються з різними формами війни не лише на фронті, а й в інтернеті. Я хочу тобі розповісти, як саме це відбувається, щоб ти був/ла в курсі та вмів/ла себе захистити”.Позиція має бути партнерською. Не “я знаю, а ти ні”, а “я з тобою поруч, і ми зʼясовуємо разом”. Скажіть прямо: “Я не думаю, що ти зробиш щось погане. Але я хочу, щоб ти міг/могла розпізнати, якщо хтось буде намагатися використати тебе. Бо такі випадки, на жаль, є”.Важливо пояснити, що таке вербування (людину, зазвичай через обман або маніпуляцію, змушують щось зробити, часто проти її цінностей або закону). І що це не виглядає як фільм про шпигунів: це може бути бот, знайомий із гри, чату, “друг” із соцмереж. Від якого віку варто починати такі розмови? Як підібрати вдалі слова й приклади?  Починати з 9 – 10 років. Це той вік, коли дитина вже має цифровий доступ, читає та чує новини (навіть якщо не хоче), і починає думати про справедливість, силу, правду.Тон і мова залежать від віку.
  • Для молодших підлітків (9 – 12 років) варто використовувати прості приклади. Наприклад:  “Уяви: хтось у грі пише, що ти крутий і може дати тобі ще більше балів, якщо ти зробиш фото школи або залізничної станції. Це пастка. Навіть якщо здається, що немає в тому нічого страшного, це може бути частиною небезпечного плану”.
  • Для 13 – 17-річних уже говоримо глибше: “Є випадки, коли підлітків використовують для реальних воєнних дій. Через Telegram, через ігри. Часто лестощами “ти особливий, нам потрібна твоя допомога”. Але це маніпуляція. І це злочин, за який відповідаєш сам, навіть якщо ти ще школяр”.
Чи варто, щоб боялись? Ні. Страх не навчає — він сприяє униканню. Нам потрібна пильність, а не паніка. Усвідомлення, а не тривога. Ми не хочемо, щоб дитина боялась інтернету — ми хочемо, щоб вона мала внутрішній фільтр: що підозріле, що не її, де потрібна доросла допомога.Головною думкою в розмові має звучати не “ти слабкий і тебе ошукають”, а “ти розумний, і я довіряю, що ти впораєшся, але хочу, щоб ти був/була обізнаною людиною”. Як досягти того рівня довіри з дитиною, щоб вона не боялася розповісти, якщо хтось запропонував “підзаробити”? Зараз багато батьків хочуть почути щось на кшталт: “Скажіть мені чарівну фразу — і дитина все розповість”. Але довіра — це не фокус і не метод. Це процес. І він починається не тоді, коли “щось сталося”, а набагато раніше.Почнемо з простого, але неприємного: дитина боїться не лише покарання. Вона боїться бути знеціненою, висміяною або не почутою, не побаченою у своїх переживаннях. Тому довіра — це не те, що “є” або чого “немає”. Її ми щодня будуємо через реакції на маленькі ситуації: коли не обірвали “Та не вигадуй!”, коли не посміялися “Серйозно, ти повівся на це?”, коли не кричали, а сідали поруч і слухали. “Допоможи мені допомогти тобі” — чудова фраза для побудови довіри.Скажімо, ви хочете, щоб дитина розповіла про “підробіток”, що їй пропонують в інтернеті. Тоді потрібно, щоб вона була впевнена, що ви не насварите, знала, що ви не «вибухнете», не відберете телефон, а скажете: “Дякую, що довірив/ла. Подумаймо разом, що це було насправді”. Реакція на перший запит про гроші вирішальна. Якщо ви відразу зірветеся або покараєте, наступного разу дитина піде в YouTube, у чат або до когось, хто не свариться. Підлітки не шукають дозволу — вони шукають підтримку.
Як зняти страх покарання, якщо дитина вже зробила якийсь крок до небезпеки? У цей момент дуже легко втратити довіру, і дуже важливо правильно вийти з ситуації.Скажіть чесно: “Мені важливо знати, що сталося. І, що б це не було, я з тобою, я хочу тебе захистити, а не покарати. Ми впораємось, якщо говоритимемо відверто”.Ваше завдання — не “виправити”, а “втримати контакт”. Так, можливо, вам буде страшно або боляче почути, що дитина вже щось зробила: надіслала фото, погодилася на зустріч, установила бот. Але не ваша емоція має бути центром уваги, а стан дитини.Не читайте моралі — ставте запитання (коли все минеться): “Що ти відчував/ла, коли це робив/ла?”, “Чому вирішив/ла, що це варто спробувати?”, “Що зараз відчуваєш?”Якщо дитина щиро шкодує або сама розповіла, підтримайте. Скажіть: “Я дуже ціную твою сміливість розповісти. Це справжній вчинок. Подумаймо разом, як діяти далі”.Бо саме в цій розмові дитина формує уявлення про себе: я помилився, але мені довіряють, я зробила ризикований крок, але мене не покарали, я можу говорити про складне — і мене не відштовхують. Як пояснювати дитині небезпеку “легких грошей” і пропозицій швидкого заробітку? Вербування підлітків не починається з ідеології — воно починається з “легких грошей”. Саме потреба у визнанні, незалежності, грошах часто стає першою наживкою.Головне завдання — не критикувати, не висміювати і не моралізувати. Підліток хоче грошей не тому, що він “жадібний”, а тому що хоче бути дорослим, мати свободу, не просити зайвий раз у батьків. Це нормальна потреба. Почніть із цього. Скажіть: “Я розумію, що хочеться мати свої гроші, відчувати себе самостійним/самостійною. Це природно. Але, коли тобі пропонують заробити легко, швидко й без зусиль, це завжди поганий дзвіночок. За такою пропозицією часто приховані шахрайство або небезпека”.Пояснюйте на реальних прикладах, без моралізму: “Якщо пропонують гроші за фото школи, це не “заробіток” — це використання. Якщо кажуть “Це секретна місія, не розповідай нікому”, це сигнал про маніпуляцію.” Чи допомагає наявність кишенькових грошей зменшити ризик вербування? Яку суму й у якій формі краще давати? Так, наявність власних коштів зменшує вразливість. Не тому, що “дитина має все”, а тому що вона не мусить шукати “лівих шляхів” для базових речей — кави, подарунка, проїзду. Кишенькові гроші — це не привілей, а інструмент виховання. Рекомендації Від 10 років можна починати з невеликої суми щотижня (готівкою).Від 12 – 13 років варто переходити на безготівкову форму (дитяча карта з доступом батьків, лімітом витрат). Сума повинна бути передбачуваною та обговореною. Наприклад: “Ти маєш 150 грн щотижня. Ти можеш їх витратити або відкласти. Якщо не вистачить, наступна видача за графіком”.Це формує усвідомлення: у грошей є межі, облік, відповідальність. І це сильно зменшує ймовірність того, що дитина погодиться на сумнівну пропозицію, “бо не вистачило”. Як навчити дитину фінансової грамотності так, щоб вона самостійно оцінювала ризики шахрайств? Навчання має бути не через лекції, а через практику та діалог.
  1. Зробіть спільний бюджет на місяць. Спробуйте разом знайти відповідь на такі запитання: “Скільки потрібно на харчування, скільки — на розваги, а що можна відкласти?”
  2. Розглядайте підозрілі “заробітки” разом. Запропонуйте: “Знайдімо 5 оголошень про “легкий заробіток” і разом подивімось, де є ознаки шахрайства”. Це може бути цікава гра-аналітика.
  3. Розбирайте фейки й схеми шахрайств.Скажіть: “У TikTok є багато роликів, як заробити “без зусиль”. Гляньмо кілька та з’ясуймо, що тут правда, а що маніпуляція”.
  4. Навчіть ставити собі запитання перед кожним фінансовим рішенням: “Хто пропонує? Що саме треба зробити? Чим я ризикую? Чи зможу я про це розповісти батькам?”
Які тривожні сигнали мають насторожити батьків у поведінці дитини онлайн?  Більшість “небезпечних контактів” із підлітками починається не у дворі, а в чаті. І батьки, на жаль, часто дізнаються про це вже після того, як щось трапилося.Насамперед варто не панікувати, а спостерігати. Тривожні сигнали не завжди означають, що дитину вже вербують, але вони означають, що щось відбувається.На що звернути увагу?
  • Зміну поведінки онлайн. Дитина проводить більше часу в закритих чатах, часто перемикає екрани, реагує дратівливо на спроби подивитися, з ким переписується.
  • Посилення таємничості. Нові паролі, очищена історія переглядів, відмова дати телефон навіть на хвилину.
  • Зміну тематики інтересів. Захоплення воєнною естетикою, насильницькими іграми, “героїкою” самопожертви, змова, секретність, “боротьба проти системи”.
  • Нові знайомства з дивними іменами або акаунтами без фото, без особистої інформації.
  • Гроші. Дитина раптом має кошти, не пояснює, звідки вони, або навпаки — просить гроші “на щось термінове”.
  • Психоемоційну зміну. Тривожність, замкнутість, надмірна збудженість або роздратування без пояснення.
Це не “діагноз”, але запрошення до розмови. Якщо відчуваєте, що щось “не так”, довіряйте своїй інтуїції. Як обговорювати з дитиною її онлайн-спілкування без порушення особистих кордонів? Тут важливо не “зайти в душу з ногами”. Якщо дитина відчує стеження чи вторгнення, вона просто зникне в цифровій тіні: новий акаунт, анонімні платформи, VPN, закриті чати. Сучасні підлітки технічно грамотні.Що працює?
  1. Пояснити мотивацію. Не “я контролюю”, а “я хвилююсь, і хочу розуміти, що тебе оточує”:  “Я не хочу порпатись у твоєму телефоні. Але хочу бути впевнена/впевнений, що ти в безпеці. Якщо ти колись отримаєш дивне повідомлення, ти можеш показати мені, і я не сваритиму. Ми просто подивимось разом”.
  2. Створити “вікно довіри”. Один раз на тиждень сядьте разом і подивіться, які тренди в TikTok, які чати популярні. Це не перевірка, а спільне занурення в цифровий світ.
  3. Обговорювати не особисте, а загальне. “Чула, що в школі N була ситуація з небезпечним чатом. Як ти думаєш, як діти туди потрапляють?” “Зараз багато фейкових ботів пропонують гроші за прості речі. Як ти думаєш, чому підлітки ведуться на це?”. Такі розмови вмикають критичне мислення та знімають бар’єр “мене перевіряють”.
  4. Домовитися про сигнал безпеки. Запропонуйте просту фразу, яку дитина може сказати чи написати, якщо опиниться в ситуації тиску або сумнівного контакту:  “Мамо/тату, мені потрібно поговорити, і щоб ти не сварив/ла”. Це має стати обіцянкою без покарання.
Наша мета — не забрати в дитини телефон і контроль, а дати їй внутрішній фільтр і безпечний контакт із нами. Бо жоден антивірус не замінить дорослого, який перебуває поруч, слухає і не знецінює. Як навчити дитину розпізнавати маніпуляції вербувальників?
Це питання – основне для профілактики. Бо жодна заборона, жоден технічний фільтр не захищає так, як усвідомлення. І саме його ми маємо розвивати: не нав’язуванням страху, а формуванням розпізнавального мислення. Перш за все, розмовляйте про це, як про буденну життєву ситуацію, а не як про щось надзвичайне чи недосяжне. Вербування — це не сцена з фільму, а психологічна гра. Її можна навчитися бачити.Ось кілька типових тактик, які потрібно обговорити з підлітком (у прикладах, сценаріях, діалогах). 1. “Ти особливий/особлива. Нам потрібна саме твоя допомога”. Тактика: лестощі + включення в “таємне коло”. Вербувальник викликає відчуття унікальності: “Ми вибрали тебе, бо бачимо в тобі потенціал”.Що пояснити дитині: “Справжня цінність не потребує секретності. Якщо тебе переконують, що ти обраний, але все має бути втаємничено, це маніпуляція”. 2. “Це взагалі не страшно. Просто зроби фото (пересунь коробку, створи акаунт)”. Тактика: знецінення ризику, нормалізація. Запропоноване виглядає безпечним, буденним, навіть “дитячим”.Що пояснити дитині: “Вербування рідко починається з чогось страшного. Спершу завдання здається простим, але що далі, то стає небезпечніше”. 3. “Нікому не кажи. Це дуже важливо”. Тактика: ізоляція + контроль. Маніпулятор створює атмосферу довіри, але одразу забороняє спілкуватися з батьками або вчителями.Що пояснити дитині: “Усе, що вимагає секретності від твоїх близьких, це привід насторожитися. Довіра ніколи не боїться світла.” 4. “Ти ж не стукач?” Тактика: тиск на лояльність. Якщо дитина сумнівається, її намагаються “провести через сором” або “перевірку на вірність”.Що пояснити дитині: “Справжні друзі або чесні дорослі не примушують тебе мовчати. Іноді найсміливіше – це звернутися по допомогу”. 5. “На цьому можна добре заробити”. Тактика: фінансова наживка. Підлітку пропонують гроші без зусиль, за “дрібницю”.Що пояснити дитині: “У житті рідко платять багато за те, що нічого не варте. Якщо щось здається підозріло легким, там завжди є пастка”. Як це все донести без лекцій?
  1. Інтерактивно. Спробуйте запропонувати дитині гру: “Уяви, що тобі пише хтось незнайомий. Я покажу приклади, а ти скажеш, це ОК чи підозріло?”
  2. Через приклади. Обговорюйте реальні новини, кейси, навіть фільми.
  3. Навчіться розпізнавати фрази:— “Тільки ти можеш нам допомогти”; — “Це безпечно, ми все продумали”; — “Гроші отримуєш одразу”; — “Головне, нікому не кажи” (ця має стати внутрішнім червоним прапорцем).
  4. Наголошуйте: ти завжди можеш прийти й сказати: “Мені запропонували дивне. Розкажу, але щоб без крику”.
Підлітки хочуть бути корисними, сміливими, самостійними. І саме це часто використовують маніпулятори. Але ці ж якості можуть стати захистом, якщо ми допоможемо їм навчитися бачити суть за словами. Якщо ти вчитель, як правильно обговорювати цю тему на уроках без нагнітання тривоги? Як інтегрувати її в освітній та виховний процес?

Це питання абсолютно стратегічне. Школа — це не лише місце знань, це соціальний простір, де формується бачення світу. І саме вчитель часто першим помічає, що “щось іде не так”. Але як говорити з учнями й ученицями про небезпеку вербування так, щоб не травмувати, не залякати, а зміцнити свідомість і відповідальність?
  1. Змініть тон із “загроза” на “навичка”. Не “діти в небезпеці”, а “діти здатні розпізнавати ризики, якщо ми їм допоможемо”. Це позиція сили, а не страху. І вона передається.
  2. Оперуйте фактами — не страшилками. Замість “вас можуть завербувати” краще сказати:  “Інформаційна війна ведеться й проти молоді. Відомі випадки, коли через звичайний чат у грі підлітків втягували у виконання небезпечних завдань. Сьогодні ми проаналізуємо, як це працює та що ви можете зробити, щоб захистити себе”.
  3. Запропонуйте аналіз ситуацій. Не лекцію, а кейси: “Уяви, тобі пише хтось і пропонує підзаробити — зробити фото вокзалу. Що ти робиш?” Це активує не тривогу, а прийняття рішень.
  4. Використовуйте формат обговорення, а не “викладення істини”. Питання, що варто ставити: “Чому підлітки погоджуються на ризикові пропозиції? Як би ти зрозумів/зрозуміла, що це маніпуляція? Що робити, якщо хтось із друзів втягнувся в щось підозріле?”
  5. Не створюйте образу “поганої дитини”, яка щось накоїла. Навпаки, підкреслюйте: розповісти дорослому — це прояв сили, а не слабкості.
Як інтегрувати тему у виховний та освітній процес? Це не має бути окремим “страшним” уроком. Це має стати частиною культури безпеки, критичного мислення й цифрової гігієни. Як саме?
  • Під час виховних годин обговорювати цифрову безпеку, маніпуляції, шахрайства. Не лише з боку “ворога”, а й у буденному житті.
  • У курсах “Громадянська освіта”, “Особистісний розвиток” вивчати поняття “критичне мислення”, “інформаційна безпека”, “громадянська відповідальність”, “розпізнавання впливу”.
  • На уроках інформатики говорити про фішинг, бот-атаки, безпечне користування месенджерами, налаштування безпеки й приватності.
  • На уроках мови, літератури, історії, мистецтва обговорювати, як інформація впливає на суспільство, як формуються наративи й де межа між “правдою” і “впливом”.
Учитель має бути рольовою фігурою — фігурою довіри. Коли учні й учениці знають:”Мій учитель не висміюватиме, не налякає, не проігнорує”, – тоді дитина приходить не в Telegram-бот, а до живої людини. Можна створити:
  • “Куточок цифрової безпеки”;
  • анонімну скриньку для запитань;
  • спільні учнівсько-вчительські проєкти з цифрової грамотності.
Профілактика вербування — це не про “боятись русню”. Це про навчити людину думати, бачити схеми, захищати себе й діяти на основі цінностей.Що робити, якщо контакт із вербувальником уже відбувся?Це критично важливе питання. Якщо навіть ми все зробили правильно, дитина все одно може потрапити в ситуацію контакту з вербувальником. І саме реакція дорослого в цей момент визначає, отримає дитина допомогу чи замкнеться ще глибше.Як діяти батькам, якщо дитина вже отримала підозрілу пропозицію?Насамперед зберігати контакт і діяти виважено. Не панікувати й не намагатися вирішити все “в перші 5 хвилин”.
  1. Подякуйте за довіру. Якщо дитина сама розповіла, це вже великий крок. Скажіть прямо: “Дякую, що розповів/ла. Це дуже сміливо. Ти зробив/ла правильно, і я з тобою. Ми впораємося”.
  2. Зберіть інформацію, не засуджуючи. Попросіть показати листування, скріншоти, акаунти, де був контакт. Якщо дитина нервує, не тисніть, але поясніть: “Мені потрібно побачити, що саме тобі писали, щоб ми могли захистити тебе. Я не буду кричати або сварити. Я просто хочу допомогти. Я з тобою”.
  3. Повідомте про інцидент офіційно. Якщо йдеться про пропозиції щодо фотографування об’єктів, “заробіток” за дії на користь ворога, підозрілі бот-акаунти, звертайтеся до кіберполіції або СБУ. Це можна зробити анонімно через відповідні канали:
  • чат-бот “Спали ФСБшника” від СБУ;
  • https://cyberpolice.gov.ua;
  • гаряча лінія кіберполіції: 0 800 50 51 70.
  1. Обов’язково обговоріть, як дитина почувалася (після того, як небезпека минеться). “Що тебе переконало, що ця пропозиція варта уваги? Що було для тебе некомфортним або дивним?” Це важливо не для аналізу помилок, а для переосмислення досвіду.
Що категорично не варто робити, щоб не погіршити ситуації? Кричати, звинувачувати, принижувати, якщо у вас шок: емоційна агресія відріже дитину від вас назавжди. Наступного разу вона промовчить, навіть якщо ситуація буде ще небезпечнішою. Забирати телефон “назавжди” або блокувати доступ до інтернету. Так, тимчасове обмеження можливе. Але повна заборона лише змусить дитину піти “в тінь” (на інші акаунти, чужі пристрої, VPN). Ігнорувати або применшувати. “Та це просто хтось пожартував”, “Ти ж нічого не зробив/ла — нічого страшного”.  Навіть якщо загроза не реалізувалась, сам факт контакту — тривожний сигнал, що потребує уваги. Важливо! Дитина має відчути не сором, а опору. Не “я помилився і тепер мене покарають”, а “я потрапив у небезпеку й мене підтримали, допомогли, захистили”. Тільки так ми не втрачаємо дитини та даємо їй силу вчитись і ставати дорослою відповідальною людиною.

Ознаки того, що вас намагаються завербувати

В Україні триває масове вербування українців російськими спецслужбами через інтернет. СБУ зафіксувала уже  понад 600 випадків, коли українців намагалися залучити до підпалів, терактів або диверсій. Майже чверть із завербованих –  неповнолітні (22% завербованих). У більшості випадків за цим стоять представники ФСБ.Підліткам обіцяють «легкий заробіток», але:
– грошей зазвичай не дають;– використовують їх, а потім прибирають, щоб не залишати слідів.Наслідки — смерть, поранення і/або в’язниця.Двох підлітків (15 та 17 років) в Івано-Франківську завербували через місцевий Telegram-канал із пошуку роботи. Вони за 1700 доларів погодилися виготовити й закласти два вибухових пристрої. Але куратор ФСБ виплатив лише дрібні суми на закупівлю складових і дистанційно підірвав вибухівку разом із дітьми: 17-річний загинув на місці, 15-річний залишився без обох ніг і майже втратив зір.У Тернополі 14-річну дівчинку шантажували її особистими (відвертими) фото, змусили виготовити вибухівку та закласти біля райвідділу поліції. Російські спецслужби планували дистанційно підірвати пристрій під час теракту, але правоохоронці встигли знешкодити його та врятувати дитину від смерті. Дівчинці загрожує довічне ув’язнення.
Кому загрожує вербування?
  • Неповнолітнім. Піддаються через вразливість, брак досвіду, бажання швидкого заробітку або емоційних «пригод».
  • Молоді, яка шукає роботу. Студенти, випускники шкіл, які розміщують оголошення «шукаю підробіток» у соцмережах та Telegram-каналах.
  • Людям з нарко- або алкозалежністю, фінансово складним становищем. Злочинці спекулюють на бажанні швидкого заробітку або нової дози.
Однак фактично – будь-кому. ФСБ також розсилала повідомлення навіть у групи військових, намагаючись їх завербувати. Також були спроби встановлювати контакт зі звичайними перехожими в громадському транспорті Львова за допомогою плакатів з QR-кодами.Як саме ФСБ Росії вербує підлітків? Російські спецслужби використовують різні схеми вербування. Ось три найбільш поширені сценарії: 
  • Шантажують особистими даними 
Зламують телефони, акаунти підлітка, знаходять там «чутливу» інформацію (фото, відео, листування) і використовують це як важіль впливу: «Або виконаєш наше завдання, або всі про це дізнаються\це побачать». Дитина лякається і, щоб не втратити репутацію, виконує завдання: фотографування об’єктів, підпали автівок, диверсії на залізниці чи адмінбудівлях
  • Платять за “дрібні” завдання і обіцяють більше, а замість «фінальної нагороди» підривають.
Жертву знаходять онлайн: через Telegram, TikTok, Discord, групи з пошуку роботи, розклеєні в містах плакати із QR-кодами. І втягують поетапно. Спершу дають «просте й безпечне» завдання: зробити фото, нанести графіті, віднести «пакунок» в інше місце. І виплачують невелику суму, як гарантію того, що гроші будуть і далі.  Однак натомість підривають дітей на «фінальному» завданні, щоб не платити гроші і замести сліди.
  • Шантажують тим, що дитина уже виконала 
Жертву знаходять онлайн, дають перші доручення, а потім починається шантаж і тиск: «Ти вже співучасник злочину, тепер роби серйозніші справи, інакше розповімо поліції». Так наляканого підлітка схиляють до підпалів, терактів, диверсій.Які ознаки того, що дитина може бути завербована або в групі ризику? Часто вони виражаються змінами в поведінці, оточенні:
  • Новий дивний розклад дня: дитина регулярно зникає без пояснень, повертається пізно.
  • Раптові зміни настрою, яких не було раніше.
  • Утаємничене листування: зміна паролів, часті вилучення історії переписок, ворожість, коли питаєте «Що ти дивишся в телефоні?».
  • Нове коло спілкування: «друзі» з інтернету, про яких дитина ніколи не згадувала раніше.
  • Нове майно та гроші: у дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити. Ви також можете чути розмови підлітка про «легкий заробіток» в інтернеті, бо діти в це вірять.
Чому діти погоджуються?
  • Хочуть грошей: 2 – 10 тис. грн для підлітка здаються великими грошима.
  • Потребують уваги та визнання: якщо дитині бракує підтримки вдома, вона шукає її онлайн.
  • Елемент гри чи екстриму: підлітки сприймають це як «пригоди», не усвідомлюючи наслідків.
  • Маніпуляції та шантаж: спочатку їх обманом залучають до «легких завдань», потім погрожують.
Які наслідки для дитини? 
  • Кримінальна відповідальність: за теракт або диверсію можуть засудити з 14 років. Вироки дуже серйозні – від 10-ти років в’язниці до довічного ув’язнення.
  • Небезпека для життя і здоров’я: російські куратори часто дистанційно підривають дітей, щоб замести сліди та не платити гроші.
  • Психологічні травми: якщо навіть дитина не загине чи не втратить здоров’я, вона стає заручником постійного страху й шантажу.
Як батьки можуть цьому запобігти? 
  • Відкрите спілкування: без критики та крику. Розповідайте про реальні випадки, пояснюйте ризики.
  • Спільне обговорення «онлайн-безпеки»: пояснюйте, що «легка робота» зі швидким заробітком у соцмережі — це величезний ризик і майже завжди обман. І навчіть дитину, що після отримання дивних пропозицій, вона має відразу звернутися до вас.
  • Вчіть дитину медіаграмотності. Пояснюйте, як перевіряти інформацію, чому не можна вірити анонімним контактам. Навчіть, що краще втратити «швидкі» та часто уявні 2 – 10 тис. грн, ніж усе життя (або ризикувати ним).
  • Регулярна увага: помічайте раптові зміни в поведінці, великі суми грошей або нові знайомства.
  • Кажіть про відповідальність: розповідайте про відповідальність за злочини. Юний вік не вбереже їх від в’язниці.
  • Легальні способи заробітку та фінансова грамотність: якщо маєте можливість, виділяйте щомісяця дитині фіксовану суму кишенькових грошей. Або допоможіть підлітку знайти безпечний підробіток, покажіть альтернативу.
Що робити, якщо вже є контакт із вербувальниками
  • Збережіть докази: скриншоти, переписку, контакти.
  • Негайно зверніться до правоохоронців:
    • поліція — 102
    • чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» в Telegram —t.me/spaly_fsb_bot
  • Поясніть дитині, що співпраця з правоохоронцями може врятувати її від покарання та навіть від смерті. Якщо вона боїться сказати вам, хай самостійно звернеться.
Порада від СБУ: «Якщо хтось пропонує «просто перенести пакунок», сфотографувати військову частину чи підпалити автівку, знайте: вас хочуть використати, а потім убити».Розмови з дітьми діють! В Одесіучень 9-го класу, якого планувало завербувати ФСБ, не піддався. У Telegram-каналі йому написали невідомі та запропонували “підзаробити”. Завданням було підпалювати машини ТЦК, адміністративні будівлі та залишати на них графіті. За це йому обіцяли гроші.Школяр зберіг листування на телефоні та передав інспектору Служби освітньої безпеки.А як тоді можна підлітку заробити безпечно?Ось кілька ідей для підробітку підлітка
  • Допомога вдома, у сімейному бізнесі, у знайомих. Заохочуйте дітей символічними завданнями, за які вони можуть отримувати гроші від вас
  • Репетиторство молодших дітей, догляд за тваринами
  • Ведення соцмереж брендів
  • Ручна робота: хендмейд, вироби, малювання
  • Участь у волонтерських проєктах зі стипендією
  • Онлайн-фріланс (дизайн, тексти)
Пояснюйте, що чесний заробіток можливий. Допомагайте їм знайти його та контролюйте, чи безпечна ця пропозиція для дитини.І пам’ятайте, що вербування підлітків відбувається в усіх регіонах України, без винятків. Кожен — батько або мати — може вчасно помітити загрозу, якщо спілкуватися з дитиною й бути уважним.

Як захистити ваш пристрій від зламу?

Російські спецслужби вдаються до різних методів, аби досягти своїх цілей. Вони можуть зламувати гаджети, щоб використати вкрадену там інформацію проти вас чи ваших дітей, шантажувати і змушувати до злочинів. А тому важливий пункт захисту – надійні паролі. Подбайте про захищеність ваших пристроїв та облікових записів. Ненадійні паролі – легка здобич для ворожих хакерів і шахраїв.
Дотримуйтесь цих простих правил:
  • Замініть паролі в соцмережах, банківських акаунтах та на всіх сайтах, де може бути ваша персональна інформація, на надійніші. Усі паролі рекомендовано змінювати раз на місяць.
  • Регулярно перевіряйте паролі на витік. Ось корисний сервіс, де можна це зробити.

Як працює: На сайті потрібно ввести свій e-mail або номер телефону. Якщо паролі зареєстрованих на них облікових записів було зламано, сайт миттєво сповістить вас про це. Якщо ні, то витоку ваших даних не було.

  • Використовуйте менеджери паролів – це спеціальні застосунки, які зберігають ваші паролі в зашифрованому вигляді, і вам не доведеться запам’ятовувати всі складні комбінації, а лише пароль від самого застосунку. (Рекомендовані: 1Password, KeePassXC, Dashlane або менеджери в антивірусних програмах).
  • Двофакторна аутентифікація – це звичайна двоетапна перевірка при вході в акаунт. Налаштуйте її. Тоді при спробі зламу ви отримаєте SMS-повідомлення з проханням підтвердити вхід в акаунт.
  • Встановлюйте екранний пароль, графічний ключ або біометричний захист (відбиток пальця, розпізнавання обличчя чи голосу) для розблокування пристроїв.
  • Замініть стандартний PIN-код до SIM-карти.

А які паролі надійні? Ті, що…

  • не містять поширених поєднань букв і слів; символів, що повторюються або йдуть один за одним (0000, 1111, abc123); вашого імені, прізвища, дати народження; імені, прізвища або дати народження ваших батьків, дітей, чоловіка або дружини
  • натомість містять спеціальні символи, цифри, великі та малі літери в кількості понад 8, а також слова, яких немає в українській чи англійській, і, бажано, в інших мовах теж
  • створені за допомогою сервісу генерування паролів (наприклад, cyberpolice.gov.ua/generate-password)
  • використовуються тільки в одному сервісі (на кожен сервіс чи поштову скриньку – свій унікальний пароль)
  • не зберігаються у вас на смартфоні або ноутбуці в нотатках чи на наліпці на вашому ноутбуці, що стоїть посеред офісу
  • їх немає у базі haveibeenpwned.com
  • їх не знають ваші рідні, кохані, колеги
  • ті, що істотно відрізняються від минулого пароля, що використовувався на цьому ж сервісі

Як захиститись від зловмисних розсилань у месенджерах

Ворог не полишає спроб кібератакувати українців. Небезпечні файли хакери можуть розсилати в месенджерах, які ми використовуємо.Часто ворог маскує такі повідомлення як такі, що надходять нібито від державних українських структур чи правоохоронних органів.Запам’ятайте: державні органи й служби не розсилають у месенджерах повідомлення з проханням відкрити вкладений файл і не просять надати дані банківських карток, паспортну інформацію, дані персональних акаунтів у соцмережах тощо.Ось правила безпечного налаштування популярних месенджерів:

Telegram

Відкрийте меню “Налаштування” та перейдіть у розділ “Конфіденційність та безпека”.Оберіть у ньому такі пункти:Хто може бачити номер телефону – НіхтоХто може знайти за номером – Мої контактиХто може бачити час моєї останньої активності – НіхтоХто може бачити фото та відео мого профілю – Мої контактиХто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень – Мої контактиХто може мені телефонувати – Мої контакти або НіхтоУ розділі “Виклики” для Peer-to-peer слід також встановити значення – Мої контакти
(це параметр, який дозволяє отримувати або не отримувати вашу IP-адресу користувачам, які вам телефонують)Хто може додавати мене до чатів – Мої контактиДвоетапна перевірка – Встановити пароль

WhatsApp

Відкрийте меню “Налаштування”, перейдіть у розділ “Обліковий запис”, в якому оберіть “Конфіденційність”.Оберіть такі пункти:Востаннє в мережі – НіхтоФото профілю – Мої контактиГрупи – Мої контактиНалаштування – Обліковий запис – Двоетапна перевірка – Увімкнути 

Viber

Оберіть меню “Додатково” і налаштуйте там такі пункти:Параметри – Виклики і повідомлення – встановіть тумблер навпроти “Блокування невідомих абонентів”* “встановити” або “зняти тумблер” означає натиснути на перемикач біля параметру. Якщо він фіолетовий – функцію ввімкнено, якщо прозорий – функція не активна.Параметри – Загальні – Використовувати проксі-серверВкладку “Конфіденційність” налаштуйте таким чином:

  • встановіть тумблер навпроти “Автоматична перевірка на спам”
  • зніміть тумблер навпроти “Одноранговий зв’язок”
  • встановіть тумблер навпроти “Запити”
    • Контролюйте, хто може додавати вас у групи – перейдіть в “Настройка додавання в групи” і поставте галочку навпроти “Мої контакти”
  • зніміть тумблер навпроти “Пропонувати друзів”
  • Особисті дані – зніміть тумблери навпроти “Збирати аналітику”, “Дозволити персоналізацію контенту” та “Дозволити служби точної геолокації”

Зверніть увагу на функції “Запит ваших даних” і “Видалити ваші дані” та перегляньте, які саме дані про вас зберігаються на серверах Viber.

Signal

У меню “Налаштування” відредагуйте такі пункти:Приватність – Зникаючі повідомлення – виберіть безпечний для вас період, упродовж якого в чаті зберігатимуться відправлені повідомлення (пропонуються опції від 30 секунд до 4 тижнів, також можна встановити власний таймер)Приватність – Безпека програми – встановіть тумблер навпроти “Блокування екрану”Приватність – Безпека програми – встановіть тумблер навпроти “Клавіатура в режимі інкогніто”

Як захистити дані в соцмережах?

Приватну інформацію, особливо під час воєнного стану, може використати ворог проти військових та цивільних українців. Для того, щоб ваші персональні акаунти в соціальних мережах залишалися в безпеці, радимо:
  • Встановити надійний пароль  для доступу до облікового запису. Як це зробити, читайте тут.
  • Використовувати функцію подвійної авторизації. Це означає, що, коли хтось захоче увійти в профіль з незнайомого пристрою, сервіс вимагатиме пройти додаткову ідентифікацію. У такому разі на вказаний вами номер телефону чи поштову скриньку надійде повідомлення з кодом підтвердження. Ви зможете попередити злам акаунту.
  • Переглянути налаштування профілю в соціальних мережах та використати всі можливі способи захисту акаунту.
  • Під час створення акаунтів у соцмережах використовувати як логін поштову адресу надійного сервісу, наприклад, Google, Yahoo. Але в жодному разі не російських!
  • Не авторизуватися з незнайомих чи незахищених пристроїв. Після завершення роботи, можливо, ви забудете вийти з облікового запису або пристрій запам’ятає вказаний при вході логін та пароль. До того ж пристрій може бути ураженим шкідливим програмним забезпеченням для збирання та передавання відомостей про паролі та логіни зацікавленим особам.
  • Не відкривати вкладень у повідомленнях від підозрілих або незнайомих вам людей. Адже саме фішинг є найпоширенішим способом отримання зловмисниками паролів до поштових скриньок та сторінок у соцмережах.
  • Встановити антивірусні програми на пристрій. Вони допоможуть убезпечитися від “шкідників”. Більше – читайте тут.
  • Росіяни активно використовують соціальні мережі для збору додаткових відомостей про місця дислокації української армії. Військовим та їхнім родичам важливо пам’ятати:
  • Не публікуйте в соцмережах інформацію, яка може загрожувати життю близької вам людини. Ідеться про фото- та відеоматеріали, за допомогою яких можна визначити місце перебування військового чи члена його родини.
  • Не публікуйте в соцмережах інформацію про озброєння та діяльність військової частини чи формувань. Це може загрожувати життю та здоров’ю людей. Подібна інформація створює передумови для вербування спецслужбами росії.
  • Обмежте доступ до приватної інформації (місце проживання, дата народження, навчальний заклад і т. п.) у налаштуваннях конфіденційності соціальної мережі.
  • Виберіть налаштування, які найбільше захищають додаткові відомості про власника акаунта. Зокрема, не зазначайте геолокацію (місце розташування).
  • Періодично переглядайте список «друзів» у соцмережах. Якщо серед них є незнайомі або підозрілі акаунти, видаліть, оскільки статус «друга» відкриває доступ до більшого обсягу приватної інформації про особу.
  • Не використовуйте 
    • російські соцмережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також месенджер «Qip»;
    • російські пошукові системи «Mail.ru» та «Yandex».
На вимогу спецслужб РФ вони можуть передавати відомості щодо персональних даних власників акаунтів (e-mail, номер мобільного телефону, дата та ІР-адреса реєстрації, дата та ІР-адреса останнього відвідування тощо).
  • Не використовуйте російські мобільні застосунки «ДМБ Таймер», «ДМБ», «ДМБ Таймер +», «Дембель» та інші. Під час реєстрації в них вказуються власні персональні дані та військовий підрозділ, у якому проходять службу, а також дані товаришів по службі. І тоді вони отримують автоматичний доступ до геолокації, особистих контактів, фотографій, мультимедіа, файлів й документів, дозволяють читати, змінювати чи видаляти вміст на карті SD, переглядати мережеві з’єднання та отримувати повний доступ до мережі.
Поради про кібербезпеку для тих, хто перебуває на тимчасово окупованій території читайте у розділах зв’язок в окупації та захист даних.

Безпечні налаштування браузерів

Підтримувати браузери у робочому стані – це своєчасно оновлювати їх, як і решту інстальованих на пристрої програм та саму операційну систему. А ще – завантажувати їх лише з офіційних сайтів і використовувати лише мінімум розширень до них.Ось показники, які потрібно налаштувати у ваших браузерах:СhromeУ меню “Налаштування”Конфіденційність та безпека – Безпека – Безпечний перегляд – Покращений захистКонфіденційність та безпека – Безпека – Додатково – Завжди використовувати безпечне з’єднанняЗавантажені файли – Завжди вказувати місце для завантаженняFirefoxУ меню “Налаштування”Файли і програми – Завжди запитувати, де зберегти файлиПриватність браузера – Безпека – Блокувати небезпечний і шахрайський вмістПриватність браузера – Безпека – Увімкнути HTTPS-режим у всіх вікнахOperaУ меню “Налаштування”:Конфіденційність і безпека – Безпека – Увімкнути захист від шкідливих сайтів та завжди використовувати безпечні з’єднанняЗавантаження – Запитувати папку збереження перед завантаженнямTorУ меню “Налаштування”:Конфіденційність і захист – Захист – Рівень безпеки – ВисокийКонфіденційність і захист – Захист – Підроблений вміст та захист від шкідливих програм – Блокувати небезпечний та обманний вмістКонфіденційність і захист – Захист – Сертифікати – Запитувати у OCSP-серверів підтвердження поточного статусу сертифікатівКонфіденційність і захист – Захист – Режим “Тільки HTTPS”Основні – Файли та програми – Завжди видавати запит на збереження файлів

Захист від шкідливих програм

Найперше, що допоможе вам захистити свої пристрої від “шкідників” – встановлення антивірусних програм.Рекомендовані програми: Avast, ESET, McAfee, Zillya.Як не натрапити на антивірус-підробку?Завантажуйте антивірусну програму тільки з офіційного сайту розробника чи з перевірених джерел (Play Market, App Gallery, App Store і Google Play). Якщо не можете придбати платну версію програми – знайдіть безкоштовний аналог, але не завантажуйте зламані версії платних програм. Регулярно оновлюйте антивірус. Тільки тоді програма вчасно попередить про загрозу.Антивірус встановлено. Що далі?Систематично перевіряйте ваш пристрій на наявність загроз, що можуть зашкодити вашим даним. Також перевіряйте антивірусом USB-накопичувачі та інші зовнішні пристрої, які підключаєте до комп’ютера.Періодично “скидайте” налаштування свого смартфона.Так можна знешкодити програми “keylogger”-и, які відслідковують дії користувача.Не переходьте за сумнівними посиланнями. Такими є:
  • отримані від невідомих відправників на електронну скриньку, в SMS чи повідомленні в месенджерах і соцмережах;
  • повідомлення із закликом до термінової дії та ті, де використовується надзвичайно актуальна та часто згадувана у ЗМІ тема;
  • ті, що ведуть на сумнівні сайти чи канали в соцмережах;
  • ті, що не мають протоколу безпеки: https – безпечне, http – потенційно небезпечне;
  • ті, що містять слово /download/ – при переході за такими посиланнями одразу розпочинається завантаження файлу. Зловмисники, найвірогідніше, завантажать шкідливий код або приведуть на фішинговий сайт.
Звертайте увагу на різку та помітну зміну в роботі пристрою: різке зниження заряду, повільна робота, поява файлів, яких ви не створювали, чи програм, яких не встановлювали, поява невідомих програм в автозавантаженні при увімкненні пристрою тощо. Можливо, це наслідок діяльності шкідливих програм.Встановіть безпечні налаштування месенджерів. Як це зробити – пояснюємо у відповідному розділі.Встановіть безпечні налаштування браузерів. Як це зробити – пояснюємо у відповідному розділі.

Як безпечно завантажувати й використовувати застосунки та файли

Кіберзлочинці постійно вигадують нові способи для обману користувачів через шкідливі застосунки та програми. Завантажити безкоштовний фільм, гру чи музику – завжди ризик інфікування шкідливим програмним забезпеченням. А мета зловмисників – отримати доступ до вашої особистої інформації.Для безпеки ваших даних і пристроїв дотримуйтесь таких правил завантаження застосунків і файлів:
  • Використовуйте лише ліцензійне програмне забезпечення із перевірених джерел (магазинів Play Market, App Gallery, App Store і Google Play чи офіційних сайтів-розробників). Звертайте увагу на те, хто опублікував додаток, адже деякі магазини мають сумнівні копії популярних додатків. Російські віруси нині часто поширюються через “піратські” програми.
  • Не завантажуйте файлів і застосунків із невідомих джерел (сумнівні сайти, сторінки й канали в соцмережах, невідомі відправники).
    • потенційно небезпечні розширення файлів: .exe, .bin, .ini, .iso, .dll, .com, .sys, .bat, .js, .apk;
    • потенційно безпечні розширення файлів: .docx, .zip, .rar, .pdf.
  • Встановили файл – перевірте його за допомогою антивіруса. Але нове шкідливе програмне забезпечення або код можуть бути визначеними тільки антивірусом, який регулярно оновлюється.
  • Якщо не можете придбати платну версію програми, знайдіть безкоштовний аналог, але не завантажуйте зламаних версій платних програм: зазвичай вони містять шкідливий програмний код.
  • Оберіть заборону встановлення застосунків з неперевірених джерел та автоматичного завантаження файлів, а для браузера – функцію “щоразу запитувати про місце зберігання файла перед завантаженням”. Якщо випадково перейдете за посиланням, яке автоматично розпочинає процес завантаження, він не розпочнеться, поки ви не підтвердите це.
  • Уникайте використання застосунків російських розробників: ВК, Одноклассники, Яндекс.Браузер, 1С, Mail.ru та інші – росіяни можуть їх відслідковувати. Перед завантаженням обов’язково перевіряйте інформацію про те, хто розробник та власник застосунка, чи не заборонений він в Україні.
  • Контролюйте дозволи, які запитує програма під час встановлення. Не всім застосункам для нормальної роботи необхідний доступ до вашої геолокації чи персональної інформації.
  • Оновіть застосунки у своєму смартфоні та програмне забезпечення на компʼютері. Це необхідно, адже розробники постійно працюють над покращенням своїх безпекових протоколів.
Як приховати інформацію в ґаджетах Щоб приховати важливу інформацію під час війни, можна використати метод стеганографії.Стеганографія – це спосіб збереження/передачі інформації, при якому приховується факт існування цієї інформації. За її допомогою можна приховати важливі дані всередині іншого файлу, наприклад, картинки, яка не викликає підозр. Програми розпізнаватимуть та відкриватимуть лише зображення, і важко здогадатися, що всередині є файл.Для того, щоб приховати інформацію в сторонньому файлі, потрібні спеціальні програми чи додатки:
  1. Для Windows (безкоштовні):
    • QuickStego 
    • OpenStego
  1. Для Android (безкоштовні):
    • PixelKnot
    • Stephanie
    • HIDIX
  1. Для iOS (платні):
    • Steganography: Hidden Message 
    • Paranoia Text Encryption PRO 
Для того, щоб приховану інформацію вилучити, потрібно зайти у відповідний додаток та зазначити пароль, за яким ви приховували дані.Наприклад, щоб приховати інформацію через додаток Stephanie, необхідно:
  1. У додатку натиснути кнопку Conceal
  2. Обрати картинку, де приховаємо файл
  3. Обрати файл, який потрібно приховати
  4. Натиснути Conceal
Щоб приховати інформацію через програму OpenStego, необхідно:
  • Обрати файл, який потрібно приховати
  • Ввести назву й папку збереження нового файла у відповідне поле
  • Обрати алгоритм і ключ шифрування
  • Натиснути кнопку Hide data
Стеганографія допомагає приховувати та передавати фото особистих документів, файлів з координатами місця перебування ворога. Приховувати такі файли найкраще в нейтральних картинках, щоб листування було буденним і не викликало підозр.

Захист від фішингу

Шахраї завжди хочуть виманити в довірливих або неуважних користувачів мережі персональні дані: коди доступу до банківських карток, логіни та паролі до фінансових застосунків, соцмереж або електронної пошти. Основною метою таких зловмисників є тиск на ваші емоції, саме тому вони розсилають повідомлення з відповідним текстом. Наприклад, “Це ти на фото?”, “Подивися, хто потрапив у ДТП…” або “Хтось намагається зламати ваш обліковий запис, підтвердіть вашу особу”.  Після цього користувач потрапляє на сайт-підробку. І вводить там свої логін і пароль. Зловмисники отримують персональну інформацію та можуть використовувати її для досягнення власної мети.

Фішингові повідомлення легко розрізнити, оскільки вони вимагають від вас певних дій або тиснуть на емоції. Також там досить часто можуть бути орфографічні помилки.

Щоб не опинитися на гачку фішингових повідомлень, використовуйте два головних правила: не переходьте за незрозумілими посиланнями та налаштуйте двофакторну аутентифікацію на ключових облікових записах (пошта, основні соцмережі, банківські застосунки). Як саме зробити двофакторну аутентифікацію та захистити свої облікові записи в соцмережах,в цьому розділі.

Як безпечно зберігати дані

Зберігайте важливі особисті файли в зашифрованому вигляді або в прихованих папках та альбомах. Для цього:
  • Для пристроїв Samsung: використовуйте секретну папку Knox. До неї можна перенести деякі застосунки, фото та інший контент.
  • Для усіх пристроїв Android:  Галерея – Альбоми – натисніть та утримуйте необхідний альбом – у додатковому меню оберіть Приховати.Або: Галерея – Альбоми – проведіть пальцем по екрану згори донизу – відкриється прихована папка, на яку треба встановити пароль чи графічний ключ.Або функція “Друге сховище” (є в деяких Android-пристроях)
  • Для iPhone, iPad або iPod touch: Фотографії – оберіть фотографію чи відео, які потрібно приховати, – натисніть кнопку Більше – Сховати – підтвердьте.
Для обміну інформацією і листування використовуйте шифрування. Для електронної пошти це може бути асиметричне PGP-шифрування, для якого існують спеціальні програми, а для месенджерів – зашифровані чати й повідомлення, що зникають за деякий час. Це забезпечить конфіденційність ваших даних, якщо ваш комп’ютер, телефон або обліковий запис електронної пошти буде зламано. Хакери не зможуть прочитати ваші повідомлення, не маючи ключа шифрування.
Зберігайте копії важливих файлів у хмарному сховищі. Наприклад, Dropbox, OneDrive, Google Drive тощо. Звідти ви зможете відновити дані, якщо телефон буде зламаний. Також зробіть резервні копії важливих документів на окремих пристроях або в захищених хмарних сховищах. Коли хакери отримують доступ до пристрою, не завжди можна відновити інформацію.
Не зберігайте у пам’яті смартфону інформацію, яка може вам зашкодити в разі окупації та обшуку. Одразу видаляйте такі файли та чати з памʼяті смартфону. А те, що важливо зберегти, попередньо завантажуйте в хмарне сховище.

Як захистити дитину в інтернеті

Правоохоронці вже фіксували випадки, коли окупанти через інтернет залучали неповнолітніх до збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів. Тому важливо пояснювати дітям, що безпека в інтернеті така ж важлива, як правила безпечної поведінки в реальному житті.Основне правило – розмовляти з вашими дітьми про кібербезпеку:
  • Розповідайте про ризики онлайн-спілкування з незнайомцями та ймовірні наслідки.
  • Нагадуйте, що не можна публікувати приватні фото, розголошувати персональну інформацію (адресу, номери телефонів та інші персональні дані) в соцмережах, у спілкуванні в месенджерах та чатах, а також брати участь в опитуваннях у мережі.
  • Нагадуйте про ризик підхопити віруси при відкритті підозрілих посилань, вкладень, файлів. Допоможіть дитині встановити необхідні для захисту програми та налаштувати всі її гаджети.
  • Домовтеся про часові ліміти для ігор на смартфонах та інтернет-серфінгу, стежте за їх дотриманням.
  • Обговорюйте з дитиною інформацію, яку вона читає в інтернеті. Розповідайте про фейки.
  • Навчіть дитину створювати надійні паролі та нікому їх не повідомляти.
Ви також можете періодично перевіряти, які сайти відвідує дитина: це можна зробити за допомогою вкладки «Історія» в браузері.
Однак потурбуйтеся, щоб дитина не відчувала страху, якщо зробить на комп’ютері чи смартфоні «щось не те». У випадку будь-яких нестандартних ситуацій варто не приховувати їх, а одразу звертатися по допомогу.І пам’ятайте: жорсткі заборони зазвичай не діють. Важливіше побудувати довірливі стосунки й навчити дитину бути відповідальною та обачною в інтернеті.Рекомендації підготовлені спільно із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Загрози для дитини в інтернеті: як від них захиститись

Окрім розваг чи навчального контенту, в Інтернеті є багато кіберзагроз, про які варто попередити малечу. Приміром, ваша дитина може випадково проговоритися перед незнайомцями в онлайн-грі про графік роботи батьків чи дорогу покупку. А це – загроза вашій родині. Коли варто розповідати дітям про кіберзагрози? Як це краще робити? Та чому метод заборони може ще більше нашкодити? Про це розповів психолог Дмитро Вакуленко для Dovidka.info.

Як зрозуміти, що гаджети негативно впливають на дитину? Які зміни в поведінці можуть свідчити про це?

Дитина стала більш замкнутою, менше спілкується з однолітками і з дорослими. Знизився інтерес до реального світу, до спортивних активностей, до комунікації з друзями, до навчання. Але фокус не на оцінках, а на тому, що їй не цікаво це.  Це такі зміни, які відбуваються. Ну, і такий, напевно, один із найбільш яскравих проявів – дитина дратівлива, емоційно нестабільна, агресивна.

Назвіть топ-3 загроз, що можуть спіткати дитину в інтернеті.

Перша –  ігрова залежність, коли дитина повністю сфокусована на іграх.Коли її не цікавить більше нічого. Вона постійно перевіряє свій ігровий процес, акаунт, не цікавиться живим спілкуванням, її  взагалі нічого не цікавить у реальному житті. Тільки гра, тільки гаджети, тільки мережеві якісь процеси. До речі, мова йде не тільки про ігри – це може бути й залежність від соціальних мереж.Ще один ризик – особливо зараз, під час війни, –  це ворожа пропаганда. Це вплив на дитину, коли вона має той чи інший негативний результат від взаємодії з інформацією.І також серед ризиків – викрадення особистих даних. Це дуже поширена проблема, що стосується не тільки дітей, а й дорослих. Тобто дитина може не навмисне може передати важливу інформацію стороннім особам.Наприклад, дати графік роботи батьків, свій графік, відповідно, злодії будуть знати, коли вдома нікого немає. Яким чином це відбувається? Через комунікацію. Доросла людина створює аккаунт, де представляється дитиною, спілкується, починає дружити й потроху дізнається все більше інформації. Цей акаунт може бути як у соціальних мережах, так і в онлайн-іграх. Наприклад, у “Minecraft”. Там є чат і діти між собою спілкуються, починають товаришувати, дружити й можуть передавати інформацію особистого характеру.Також це стосується й педофілів. Тобто дорослі люди реєструються в дитячих соціальних мережах або в дитячих онлайн-іграх і там отримують бажану їм інформацію.Як тільки ви пояснюєте, показуєте дитині, що таке інтернет, дозволяєте  там із кимось взаємодіяти, то одразу ж маєте пояснювати правила поведінки.  От як ми на вулиці не спілкуємося з незнайомими людьми, так само і в мережі ми не маємо спілкуватися з незнайомими людьми. Так само й не маємо натискати на якісь невідомі посилання. Бо як у комунікації можуть дізнаватися якусь інформацію, так само це може відбуватися й технічним шляхом. Дитині можуть надіслати картинку з котиком, дитина на цю картинку натискає, таким чином переходить за певним посиланням, а за цим посиланням скачується вірус на гаджет. Або зловмисник отримує доступ до камери чи мікрофона.Ще один із важливих пунктів, на які треба звернути увагу, це користування програмним забезпеченням. Пояснюйте дітям, що його не можна скачувати на піратських сайтах, бо там високий рівень вірогідності, що ви підхопите якийсь вірус.Альтернатива – користуватися платним програмним забезпеченням, де вірусів немає. Скеровуйте дітей до того, щоб вони не користувалися торрентом, щоб вони не споживали піратський контент, щоб не порушували закон, а користувалися тільки платним програмним забезпеченням. Це захистить і дитину, і вас.

Як батькам реагувати, коли дитина раптово під час гри починає говорити з незнайомцем?

Це не має бути допит, це має бути розмова з повагою до кордонів дитини. Це загальне питання, що стосується формування довірливих стосунків, коли ви є для своєї дитини прикладом і образом любові, прийняття та мудрості, коли вона вам довіряє. І в таких умовах вже нормально питати в дитини, абсолютно спокійно: як твої справи, з ким ти спілкуєшся, що це за людина,  про що ви говорите, якими файлами ви обмінюєтесь. Якщо дитина вам довіряє, то вона вам про це розповість.

Чи дієвим є спосіб замаскуватися батькам під підозрілу особу й вийти на контакт зі своєю ж дитиною?

Мені здається, що наступним кроком тоді буде “пирнути” дитину на кухні, щоб вона отримала цей досвід удома, а не за гаражами. Це дорога в нікуди. Не варто обманювати свою дитину та йти таким шляхом. Якщо вона дізнається, що ви замаскувалися під якусь третю особу й виманювали в неї персональні дані, то довіри в неї своїм найближчим, рідним, близьким людям – батькам – більше не буде. Таким чином у дитини формується таке глибинне сприйняття людей, що їм не можна довіряти. Бо якщо батькам не можна довіряти, то й іншим людям теж не можна. А людині, яка не довіряє іншим, складно потім жити. Вона може постійно почуватися в тривозі.

Якщо певний зв’язок між дитиною і батьками втрачено з якихось причин, як його відновити?

Найбільш ефективний інструмент – це прийти до дитини й сказати: слухай, у нас є факти. Факт, що ми постійно сваримося, що постійно є якісь непорозуміння, ми піднімаємо голос один на одного, і від того обидва відчуваємо дискомфорт. Тобто варто сказати, що є проблема і охарактеризувати її. І пояснити, що це не ваша особиста проблема, а проблема ваша спільна. І при цьому сказати, що не дитина винна. Далі ви кажете, що на вашу думку це варто вирішити,  щоб покращити якість  життя – вашого і дитини. Тобто налагодити комунікацію.

Нерідко батьки вдаються до методу заборони: забирають телефон, планшет, не дозволяють грати в комп’ютерні ігри. Як діти сприймають цей метод?

Дитина відчуває: якщо в неї забирають те, що їй дуже-дуже потрібне, то в цій ситуації правий той, хто сильніший. Вам здається, якщо ви, нічого не пояснюючи, силою чи владою забрали якийсь предмет, таким чином ви дали дитині краще майбутнє, захистили її від певних ризиків.  Але дитина в цей момент усвідомлює дуже просту історію: правий той, хто сильний.І до того моменту, поки сильні ви, це працює. Але в певний момент, у підлітковому віці, дитина стає фізично така, як ви, а може, і сильніша за вас. І це перестає працювати.Навіть якщо ви зберігаєте свою фізичну форму й можете протидіяти тому, то все одно дитина виростає з думкою в голові, що правий той, хто сильний, а  це викликає опір. Тому що в дітей, особливо підліткового віку, одна з основних задач –  формування власних кордонів, формування особистості.І тому підліток буде боротися за право вибирати, за право наповнювати своє життя тими активностями, якими хоче. Якщо ви не будете знаходити комунікацію, не будете будувати взаємодію, а будете просто забирати, то зустрічатимете опір.

Як без заборон спонукати дитину проводити менше часу в гаджетах і не поширювати там важливу інформацію?

Формуйте план дня, допоможіть дитині організовувати свій час. Змоделюйте її розклад, сплануйте разом вихідні, продемонструйте, де в неї години гри, де години побутових справ, де години якихось спортивних активностей на вулиці або деінде. Допоможіть їй побачити, де в неї початок, а де завершення тієї чи іншої активності. Це також допоможе врегулювати її час із гаджетами.Для того, щоб дитина нас зрозуміла, ми маємо говорити мовою дитини. І гра є однією з провідних активностей дітей до 10 – 11 років. І тому, наприклад, із підлітками є сенс пити чай зі смаколиками, спілкуватися, дискутувати про щось. А для дітей молодших варто це робити через гру.Яким чином можна грати? Це може бути ляльковий театр чи ігри з пластиліном. Ми можемо виліплювати якісь ситуації. Можемо малювати комікс, малювати правила інформаційної гігієни, правила безпеки в мережі.У форматі коміксу, де є головний герой стикається з певними викликами, і мама та дитина разом малюють той комікс і допомагають головному герою впоратися з тими викликами. Мама додає експертності та якихось гарних ідей, як можна реагувати на той чи інший виклик. Це весело, дитина буде в захваті від того процесу, бо він буде наповнений любов’ю,  довірою та мудрістю. І інформація, яку ви малюєте, буде дуже добре засвоюватись дитиною  через гру, малюнок чи пластилін.

Пропаганда в “Minecraft”. Як росіяни намагаються в іграх та соцмережах промивати мізки нашим дітям

Для дітей прийоми російської пропаганди не такі очевидні, як для дорослих, і не піддатися їх впливу дітям складно. Вони не можуть самостійно фільтрувати інформацію, чим і користуються росіяни. У соцмережах, мультфільмах, іграх – російський слід є всюди. Наприклад, у популярному “Minecraft” гравці з рф відтворили битву за окуповане українське місто. А мультфільм “Маша і ведмідь” навіть переклали українською, щоб збільшити перегляди серед наших дітей. Порадами для батьків, як захистити дітей від ворожих вкидів, із Dovidka.info поділився психолог Дмитро Вакуленко.

Які основні наративи росія просуває в соцмережах для дітей і підлітків?

Основні тези в тому, що росія рятує українців, що це не війна, а спеціальна воєнна операція, що українці – це молодші брати росіян, що росія –  старший брат, якого українці мають слухатися. Спільні цінності, менталітет, історія, культура. Це те, що нав’язується росіянами. А ще наративи про те, що українська влада – це погані люди, які експлуатують свій народ, і що Україна ніколи не переможе в цій війні.Ресурси росії спрямовані на те, щоб сформувати лояльність нашої молоді, дітей, підлітків. А також на те, щоб створити невизначеність, що нібито «не все так однозначно» в цій війні. Для того, щоб не було підтримки антиукраїнської позиції.

Де росіяни приховують свою пропаганду й спрямовують її саме на дітей і підлітків?

Із очевидних платформ – соціальні мережі та месенджери Facebook, Instagram, TikTok, Telegram, Discord. Discord – це месенджер, що здебільшого використовується саме дітьми, молоддю, тому що він орієнтований на геймінг-спільноту, на онлайн-ігри. Тому дорослих там менше, а дітей і молоді набагато більше. Тому на це я рекомендую звернути більше уваги.Щодо інших, менш очевидних платформ, – це Youtube і Twitch. Twitch – це відеоплатформа, на якій часто проводять онлайн-трансляції блогери, особливо геймери. І, власне, онлайн-ігри теж є місцем, де часто просуваються ті чи інші інформаційні психологічні кампанії російської федерації.Наприклад, є така дуже відома гра “Minecraft” . У ній є функція онлайн-сервісу. Ідеться про те, що одночасно на одній локації може грати багато дітей і спілкуватися між собою. І росія використовує свої фінанси, щоб організовувати там події, у межах яких демонструє якісь історичні моменти, наприклад, окупацію українських територій.  І там росіяни позиціонують це як визвольний процес. І створюють відповідну атмосферу онлайн. Діти беруть участь в цій грі, взаємодіють за правилами цієї гри. Таким чином їм нав’язується думка про те, що в Україні не окупація, а визвольний процес і що російська федерація там усе зробила правильно й звільнила українців від влади нацистів.Є також відома гра про «хорошого» кдб-шника, який рятує світ. Створили цю гру теж росіяни. І просували цю гру на весь світ. Тобто їх інформаційно-психологічний вплив спрямований не тільки на українських дітей, а на дітей з усього світу.Що стосується мультиків, то є яскравий приклад – «Маша і ведмідь». До речі, зверніть увагу, що це мультик, який вони поширюють на весь світ і навіть перекладають його українською для того, щоб ще менше було спротиву. Хтось може сказати, що це прекрасний мультик, але насправді це мультфільм, що нав’язує дітям культуру й цінності, які не притаманні Україні, а притаманні нашим східним сусідам. Про що йде мова? Про те, що там є дівчинка, яка робить лише те, що вона хоче, і робить так, як вона хоче. Її звернення до дорослих полягає в тому, що має рацію лише вона, і, як вона скаже, так і буде, і вона ніколи не отримає наслідків своєї неправильної поведінки. Тобто, якщо вона щось зробила не так, усе пішло шкереберть, то нещасний у цій ситуації ведмідь. Я думаю, це дуже схоже на поведінку нашого східного сусіда.

Дуже страшно звучить, бо виглядає так, що ця пропаганда всюди. Що треба зробити батькам, щоб дітей від цього відгородити?

Дуже страшно: насправді це дійсно так. Якщо ми хочемо захистити свою дитину, то ми маємо створити такі умови, у яких вона буде розвиватися. А не покладатися на те, що якось сама виросла і все буде добре. Я би тут прирівняв історію про інформаційну гігієну і взагалі про те, як поводитися в мережі, як фільтрувати контент. Це все не має бути лише на плечах дитини. Вона не в змозі сама критично мислити на такому рівні, щоб це все відфільтрувати. Пропаганду готують дорослі й розумні люди – фахівці своєї справи. Росіяни вміють це гарно робити.Я б тут порівняв це з правилами користування струмом. Дитина не має вміти користуватися електроприладами сама, від народження. Батьки пояснюють правила безпеки, кажуть про ризики, які є від користування струмом, пояснюють, як користуватися, кажуть, як не можна робити. Це базові речі. Те саме має стосуватися й інформаційного простору, те саме має стосуватися й харчування. Чому я порівнюю з харчуванням? Бо, залежно від того, що ми їмо, так ми себе й почуваємо. Те ж саме з інформацією: залежно від того, яку інформацію ми споживаємо, так ми і мислимо, а залежно від того, як ми мислимо, так ми й діємо. Треба з дитиною працювати, спілкуватися, про це розповідати. Потрібно навчати, пояснювати, демонструвати причинно-наслідкові зв’язки, вивчати з нею разом історію.Але робити це треба не тоді, коли вона вже виросла, а робити це змалечку. Як тільки дитина отримує доступ до мережі й самостійно керує там. Тоді й час.А для того, щоб це пояснювати якісно, не просто методом заборон, ми маємо добре в цьому розібратися самі, дослідити це питання. Розгорнути всі ті наративи, про які розповів, і мати змістовні й ґрунтовні відповіді на те, чому це не так.

Яким джерелам інформації можна довіряти

Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та уряду на сторінках їх сайтів чи соцмереж, а також у повідомленнях Суспільного мовлення.Нижче ви знайдете перелік перевірених джерел. Зверніть увагу, що в соцмережах верифіковані (офіційно підтверджені) акаунти біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку. Таким чином соцмережа підтверджує, що цю сторінку справді веде ця особа чи установа. В Україні ще не всі офіційні установи її отримали, тож беріть до уваги акаунти зі списку. Суспільне мовлення:
  • Телеканал UA:Перший
  • UA: Радіо Промінь
  • UA: Українське радіо
Сайти державних служб:
  • Державна служба України з надзвичайних ситуацій
    • facebook
    • twitter
    • instagram
    • telegram
  • Збройні Сили України
    • facebook
    • twitter
    • instagram
  • Міністерство оборони України
    • facebook
    • twitter
    • instagram
  • Міністерство внутрішніх справ України
    • facebook
    • twitter
    • instagram

Корисні чат-боти у Viber 

У Telegram ворог часто створює двійників чат-ботів для того, щоб вводити українців в оману й збирати їх персональні дані. Перевірити, чи безпечний бот, яким ви користуєтеся, можна тут.На відміну від Telegram, у Viber цієї проблеми не існує. Адже чат-боти й канали там проходять модерацію (перевірку адміністрацією) і будь-хто не може дублювати канал чи бот, створений раніше.Якими корисними чат-ботами можна користуватись у Viber, читайте далі.Чат-боти для вашої безпеки 
  • Безпека: довідник – Інформаційний чат-бот проєкту Dovidka.info. У ньому є плани дій на випадок різних надзвичайних ситуацій, що можуть статися під час війни.
  • Пункти Незламності – Чат-бот з інформацією про Пункти незламності у вашому місті  та їх пошук за геолокацією.
  • Де укриття? – Чат-бот з інформацією про укриття вашого міста та їх пошук за геолокацією.
  • вБезпеці – Чат-бот з інформацією про гарячі лінії допомоги гуманітарних організацій.
  • Handy Friends Bot – Цифровий помічник українця за кордоном.
Чат-боти для протидії фейкам
  • SPRAVDbot– Бот від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Можна надіслати фейк, або новину, в правдивості якої ви сумніваєтесь, і фахівці її перевірять. Якщо вона виявиться фейком – спростують.
  • ФейкоБот – Інформаційний чат-бот із виявлення фейків  та боротьби з дезінформацією.
Чат-боти влади вашого міста 
  • 1551 Official – Гаряча лінія Києва.
  • Ternopil Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Тернополя.
  • Rivne Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Рівненщини.
  • Volyn Hotline – Гаряча лінія Волині.
  • Zakarpattya Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Закарпаття.
Медичні чат-боти 
  • Лікар Іван Маск – Інформаційний чат-бот про коронавірус в Україні.
Корисні чат-боти державних органів і організацій 
  • Дія – Інформаційний та сервісний чат-бот Дії.
  • Укрзалізниця – Чат-бот “Укрзалізниці” для придбання залізничних квитків.
  • Укрпошта – Чат-бот “Укрпошти” з інформацією та сервісами.
  • Info TAX  – Чат-бот Податкової служби України.
Чат-боти правозахисних організацій 
  • Warcrime bot – Чат-бот для реєстрації військових злочинів.
Чат-боти для пошуку даних
  • Опендатабот – Чат-бот для доступу до баз відкритих даних України.

Корисні канали у WhatsApp 

Через сумнівні надійність і безпеку мессенджера Telegram усе більше державних органів та інших організацій створюють канали інформування на інших платформах. Зокрема, у месенджері WhatsАpp.Якщо ви вирішили відмовитися від Telegram або хочете читати новини не лише там, ось список перевірених каналів, на які радимо підписатись у WhatsApp.Офіційні канали органів влади 
  • Володимир Зеленський – Офіційний канал Президента України Володимира Зеленського.
  • Олена Зеленська – Офіційний канал Першої леді України Олени Зеленської.
  • Міністр цифрової трансформації — Михайло Федоров – Офіційний канал Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
  • Anton Melnyk – Радник Міністра цифрової трансформації.
  • ДСНС України – Офіційне представництво Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Канали про Україну 
  • Ukraine.ua – Офіційний канал України  — хороброї країни, що бореться за свободу в самому серці Європи. Підписуйтеся, щоб отримувати перевірені новини та досліджувати Україну.
  • UNITED24 Media – UNITED24 допомагає побачити справжню Україну  і те, як вона впливає на кожну людину в світі.
Канали військових 
  • Повітряні Сили | UA Air Force – Офіційний канал Повітряних сил Збройних сил України.
  • Головне управління розвідки МО України – Офіційний канал Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
  • Кирило Буданов – Офіційний канал Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Кирила Буданова.
  • АЗОВ – Офіційний канал 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ.
Канали для протидії фейкам
  • SPRAVDI – Канал Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Розвінчання російських фейків та пояснення важливих подій.
  • StopFake – Журналістська організація, що ставить на меті перевірку інформації, посилення медіаграмотності аудиторії та боротьбу за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.
Канали влади вашого міста
  • Київська міська військова адміністрація – Офіційний канал Київської міської військової адміністрації.
  • Київська ОВА (ОДА) – Офіційний канал Київської обласної військової адміністрації. Тут новини та головні події регіону.
  • Віталій Кім / Миколаївська ОВА – Канал начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма.
  • Львівська ОВА – Офіційний канал Львівської обласної військової адміністрації.
  • Полтавська ОВА (ОДА) – Офіційний канал Полтавської ОВА (ОДА).
  • Хмельницька ОВА (ОДА) – Офіційний канал Хмельницької ОВА (ОДА).
  • Чернігівська ОВА (ОДА) – Офіційний канал Чернігівської обласної військової адміністрації.
  • Миколаївська ОВА (ОДА) – Канал Миколаївської обласної військової адміністрації.
  • Рівненська ОВА (ОДА) – Офіційний канал Рівненської обласної державної адміністрації.
  • Черкаська ОВА (ОДА) – Офіційна інформація про Черкащину.
  • Тернопільська ОВА – Офіційний канал Тернопільської обласної військової адміністрації.
  • Чернівецька ОВА (ОДА) – Сторінка Чернівецької обласної військової адміністрації.

Канали в Telegram, що маскуються під українські, а насправді є проросійськими

Центр Стратегічних комунікацій спільно з СБУ публікував список каналів у Telegram, що позиціонують себе як “незалежні інформаційні канали”, але насправді їхню роботу координує кремль. Серед них — «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші.

Іноді важко виявити, що ці канали небезпечні, адже повідомлення з пропагандою вони уміло ховають серед справжніх новин.

Тож зробіть ревізію своїх підписок, використовуючи цей перелік. Наполегливо радимо відписатися від будь-якого з наступних каналів:

  • Крокодил (@KrokooDil)
  • ШептунUA Украина Война (@sheptoon)
  • Легитимный (@legitimniy)
  • Анатолий Шарий (@ASupersharij)
  • Резидент (@rezident_ua)
  • МОНТЯН! (@montyan2)
  • ЗеРада (@ZeRada1)
  • Open Ukraine| Открытая Украина (@OpenUkraine)
  • UKR LEAKS (@ukr_leaks)
  • Сплетница (@spletnicca)
  • Картель (@ZE_kartel)
  • Ольга Шарий (@OlgaSharij)
  • Украина.ру (@ukraina_ru)
  • MediaKiller (@MediaKiller2021)
  • ТелеДНО (@tvdno)
  • Женщина с косой (​​@skosoi)
  • Типичная Одесса (@odessa_typical)
  • Война с фейками (@warfakes)
  • Главное в Херсоне и области (@hercon_ru)
  • Чёрный Квартал (@cherniy_kvartal)
  • НачШтабу (@nach_shtabu)
  • Бунтарь (@buntariy)
  • наглый (@maksnazar)
  • Украина. Спецоперация. Мониторинг (@MonitoringUA)
  • Я  Краматорск (@news_kramatorsk)
  • Одесский фраер (@life_odessa)
  • Запрещённая Украина (@godeye_ru)
  • Отряд Ковпака (@otryadkovpaka)
  • Шкварка News  (@belshkvarka)
  • Кріт СБУ (@SBUmole)
  • цибуля UA (@tsibulya_ua)
  • Администрация города Мелитополя (@melitopoladmin)
  • IDirty Harry | Игорь Гомольский (@harry_homolsky)
  • Партия Шария (@sharij_official)
  • Нетипичное Запорожье (@zp_live)
  • Новости Херсонщины (@kherson_news_info)
  • Главное в Геническе (@Genichesk_ru)
  • Херсон Life Новости (@NewsKhersonLife)
  • Украинский формат (@Ukrainian_format)
  • Главное в Мелитополе (@melitopol_ru)
  • Тень на плетень (@Ten_NaPleten)
  • Николаев live (@niklive)
  • Тремпель Харьков (@kharkov_trempel)
  • 93 бригада “Холодний Яр” | ОБРАТНАЯ СТОРОНА (@HolodniyYar)
  • ХтоШо Сергей Черкасский (@htosho)
  • Главное в Чернобаевке (@chernobaevka_ru)
  • Новый Мелитополь (@NowMelitopol)
  • Military photographer (@photographermilitary)
  • ХЕРСОНЩИНА сегодня (@herson_today)
  • Херсонский Вестник (@HersonVestnik)
  • Главное в Каховке и Новой Каховке (@newkahovka_ru)
  • Главное в Скадовске (@skadovsk_rus)
  • Бердянск ZaVtra (@brd_zavtra)
  • Новый Мелитополь (@NowMelitopol)
  • Южный плацдарм (@yug_plazdarm)
  • Энергодарский связной (@zaporojie24)
  • Токмак Сегодня (@tokmak_segodna)
  • Главное в Пологах (@polohy_ru)
  • Главное в Энергодаре (@energodar_ru)
  • Главное в Бердянске (@berdyansk_ru)
  • Харьковские антифашисты (@Kharkiv_antiFA)
  • Нетленка (@netlenkanet)

Поділитись

Теги

СБУ

Новина за темою

Чатбот проти шпигунів: як повідомити про спроби вербування від росіян
24/06/2025
Звернення т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимира Когута з нагоди Дня Служби безпеки України
24/06/2025
Про інформаційну безпеку під час війни
24/06/2025

Останні новини

Більше новин
Звернення Президента України до Сенату й Палати представників парламенту Нідерландів Звернення Президента України до Сенату й Палати представників парламенту Нідерландів
24/06/2025
Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентами Євроради та Єврокомісії і Генсеком НАТО
24/06/2025
Немає жодних ознак того, що Путін хоче зупинити цю війну – звернення Президента до учасників Форуму оборонних індустрій
24/06/2025
Синоптики обласного центру з гідрометеорології попереджають про грозу
24/06/2025
«Активні парки – Нестримні»: понад 3800 людей відвідали тренування в адаптивних клубах на Полтавщині
24/06/2025
Новий оборонний пакет, спільне виробництво дронів та подальший тиск на РФ: Президент України зустрівся з Прем’єр-міністром Нідерландів
24/06/2025
Реформа турботи: трансформація соціальних послуг України
24/06/2025
Про огляд стану довкілля
24/06/2025
Молодь Полтавщини запрошують на Всеукраїнський тренінг для молодіжних та дитячих ГО
24/06/2025

Надсилаємо насвіжіший дайджест новин

Підпишіться, щоб отримувати листи.

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Офіційний веб-сайт

Адреса:

36014, Полтава,вулиця Соборності, 45

Телефон

+380 (532) 56-02-90

Електронна пошта

[email protected]

Гаряча лінія

112

ОВА

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Технічна підтримка сайту

[email protected]

Розроблено в

За підтримки

Мапа сайту