Червень – місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад

ПТСР – це не слабкість характеру і не невміння взяти собі в руки. Це психічний розлад, який виникає як реакція нервової системи на надзвичайно сильний стрес: бойові дії, втрату близьких, насильство, аварії, перебування під обстрілами чи інші події, що загрожували життю людини.

Як виявляється ПТСР? У багатьох людей після травматичних подій певний час можуть спостерігатись тривога, порушення сну чи емоційне напруження. Це нормальна реакція психіки на стрес. Однак, якщо симптоми не минають протягом тривалої часу або починають суттєво впливати на життя людини, варто звернутися за допомогою.

Найчастішими проявами ПТСР є: нав’язливі спогади або флешбеки; нічні кошмари; підвищена тривожність та настороженість; дратівливість, спалахи агресії; уникнення людей, місць чи розмов, які нагадують про травму; емоційне «оніміння»; труднощі з концентрацією уваги; порушення сну.

Іноді люди роками не пов’язують свій стан із пережитою травмою, пояснюючи все «втомою» чи «характером». ПТСР може виникнути у будь-кого. Часто існує хибне уявлення, що ПТСР стосується лише військових. Насправді цей розлад може розвинутися у цивільних, дітей, медичних працівників, рятувальників, волонтерів – у кожного, хто пережив сильну психотравмуючу подію.

Особливо вразливими є діти, адже їхня психіка ще формується. У дитячому віці ПТСР може проявлятися не лише страхами чи тривогою, а й змінами поведінки: замкненістю, агресією, регресом навичок, порушенням навчання чи сну.

Чому важливо звертатися за допомогою? ПТСР піддається лікуванню. Своєчасна психологічна та психіатрична допомога дозволяє значно покращити якість життя людини та запобігти розвитку ускладнень – депресії, залежностей, суїцидальних думок, соціальної ізоляції.

      Основними методами допомоги є:

• психотерапія;
• підтримка близьких та безпечного середовища;
• нормалізація режиму сну та відпочинку;
• медикаментозне лікування, яке призначає лікар (за потреби).

Важливо пам’ятати: звернення до психіатра чи психолога – це прояв відповідальності за власне здоров’я, а не причина для сорому.

Психічне здоров’я – частина загального здоров’я. Сьогодні українське суспільство поступово вчиться відкрито говорити про психічні труднощі. І це дуже важливо. Підтримка, розуміння та своєчасна допомога можуть стати першим кроком до відновлення людини після пережитої травми.

Місяць обізнаності про ПТСР – це нагадування кожному з нас: психічне здоров’я потребує не меншої уваги, ніж фізичне. А турбота про себе та близьких починається з готовності помітити проблему і не залишатися з нею наодинці.

Люди з ПТСР часто не звертаються за допомогою відразу. Хтось боїться осуду, хтось вважає, що треба просто потерпіти, а дехто навіть не усвідомлює, що потребує підтримки. Саме тому важливу роль відіграють близькі люди та суспільство загалом.

Психологи наголошують: найцінніше для людини після травматичних подій – це відчуття безпеки та прийняття. Не завжди потрібно шукати «правильні слова» чи намагатися швидко «витягнути» людину зі складного стану. Іноді достатньо бути поруч, вислухати без осуду та дати зрозуміти, що вона не залишилася наодинці зі своїми переживаннями.

Водночас існують фрази, яких варто уникати:

• «Іншим ще гірше»
• «Забудь і живи далі»
• «Ти просто собі накручуєш»
• «Потрібно бути сильнішим».

     Такі слова можуть лише посилити почуття провини та ізоляції. Натомість корисно говорити:

• «Я поруч»
• «Те, що ти відчуваєш, має значення»
• «Ти можеш звернутися за допомогою, і це нормально»
• «Ти не один / не одна».

Окремої уваги потребують військовослужбовці та ветерани. Повернення з фронту – це складний процес не лише фізично, а й психологічно. Чоловік тривалий час перебуває у стані постійної безпеки, де нервова система працює на виживання. Після повернення до мирного життя організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових умів.

У ветеранів ПТСР може проявлятися труднощами у спілкуванні; відчуттям відстороненості; підвищеною реакцією на гучні звуки; проблемами зі сном; постійним внутрішнім напруженням.

Для батьків військових важливо розуміти: зміни у поведінці близької людини після пережитого бойового досвіду – це не «поганий характер», а можливий наслідок психічної травми. Саме підтримка сім’ї часто стає важливим фактором відновлення.

Що стосується дітей, то вони не завжди можуть словами описати свій страх чи тривогу. Психоемоційні проблеми часто виявляються через поведінку. Батькам варто звернути увагу, якщо у дитини з’явилися нічні страхи; погіршився сон; виник енурез; знизилася успішність у школі; дитина стала замкнутою чи надмірно агресивною; втрата інтерес до того, що раніше приносило задоволення.

Особливо важливо не знецінювати дитячі переживання словами «ти ще маленький, нічого не розумієш». Діти гостро відчувають емоційний стан дорослих, атмосферу безпеки та втрати. Психологи рекомендують підтримувати стабільний режим дня, більше розмовляти з дитиною, пояснювати події відповідно до її віку та, за потреби, звертатися до спеціалістів.

Турбота про себе – не слабкість. В умовах тривалого стресу багато людей звикають жити у постійному виснаженні, не помічаючи власного емоційного стану. Проте психіка людини має свої межі. Турбота про психічне здоров’я включає: повноцінний сон; регулярне харчування; фізичну активність; обмеження надмірного перегляду тривожних новин; спілкування з близькими; відпочинок без почуття провини. Навіть прості щоденні дії допомагають нервовій системі поступово відновлюватись.

Важливим елементом роботи з ПТСР є методи самодопомоги – це можуть бути вправи на заземлення та для саморегуляції з Аптечки швидкої психологічної допомоги «Ти як?», посилання: https://howareu.com/self-help#section439

Однією з головних проблем у сфері психічного здоров’я є стигматизація психічних розладів. Через страх осуду люди часто роками не звертаються за допомогою. Водночас сучасна медицина розглядає ПТСР як стан, що потребує професійної підтримки так само, як будь-яке інше захворювання.

Формування культури піклування про психічне здоров’я – важливий крок для українського суспільства. Особливо зараз, коли мільйони людей живуть у реаліях війни та хронічного стресу.

Пам’ятайте, що ПТСР піддається лікуванню, і своєчасна фахова підтримка може значно покращити якість життя.

Місяць обізнаності про ПТСР – це нагадування про важливість людяності, підтримки та уважності одне до одного. Адже іноді просте запитання «Як ти насправді?» може стати початком шляху до відновлення.

Будьте уважними до своїх рідних і дбайте про своє здоров’я!

Інформаційно-просвітницька кампанія щодо зміцнення здоров’я населення, раннього виявлення захворювань, формування навичок здорового способу життя реалізується на виконання Плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Ольга Малик, лікар-психіатр дитячий відокремленого підрозділу -

обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 2 м. Кременчук

КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»