31 березня 2025, 08:37
Василь Вікторович Дроздовський (псевдонім: В. Д-ський, В. Чорноморець) народився 31 березня 1900 року на історичній Полтавщині - у м. Прилуки (нині Чернігівської області). Наприкінці 1920-х рр. закінчив словесно-історичний факультет Краснодарського ІНО (РФ). З 1924 року жив і працював у Ленінграді, викладав географію, суспільствознавство в обласному інституті соціального виховання. У 1931–33 рр. працював науковим співробітником Інституту слов’янознавства АН СРСР.
Від 1927 року член Товариства дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді, у 1929-31 роках – його учений секретар, у 1929-33 роках – керівник групи нової української літератури.
Заарештований 17 вересня 1933 року й засуджений радянською владою до 10-ти років заслання у сфабрикованій справі «Російської національної партії» (початково відома як "Справа ленінградських українських націоналістів, нак званих «Жупанів»", згодом як «Справа славістів»). Покарання відбував у Маріїнську (Кемеровова область, Західний Сибір, РФ). 1936 року за «антирадянську діяльність» переведений до Норильська, де за зміненим вироком був розстріляний у 1938 році.
Автор багатьох наукових публікацій і розвідок з української історії, літератури, журналістики, біографічних досліджень, бібліографічних праць тощо. Друкувався у журналах «Червоний шлях», «Україна», «Літературний архів», «Записки історико-філологічного відділу УАН» та інших виданнях.
Значна частина розвідок Дроздовського була присвячена розвитку української культури та літератури на Кубані. Популяризував творчість Г. Михайличенка, В. Чумака, Л. Скрипника.
Підпишіться, щоб отримувати листи.